Колія Знесіння - Кривчиці - Кайзервальд - Личаків - Винниківський ліс
частина 1

на головну

"Залізнична колія, яку ще в час спорудження злоязика львівська преса охрестила "морським змієм". І дійсно - замість відгалузитися від траси Львів-Красне за Підбірцями і, після невеликого підйому скеруватися в бік Миклашева, залізниця спинається на висоту Личакова, причому біля Глинянського тракту два відрізки по прямій розділяє 200 метрів, а по шпалах - 2.5 км, аби потім знову скотитися до Винник."

Якщо ви захочете прогулятися Кривчицями чи Кайзервальдом, то обов'язково ваш шлях кілька разів перетнуть залізничні полотна. Але то не багатоколійна електрифікована залізниця, якою щохвилини проїжджає товарняк чи лепетричка. То односторонні, доволі закинутого вигляду рейки, які на ваших очах виринають з лісу і пірнають в городи, чи навпаки. Таких колій багато, вони всюдисущо творять колорит та є невід'ємним елементом ландшафту, зустрічаючись то тут, то там. Доволі важко повірити, що насправді це .. одна-єдина вітка, яка просто дуже петляє знесінсько-кривчицькими глухоманіями. Петляє так вона по одній простій причині - неймовірно складний рельєф з крутими горбами й потічками.

За Австрії-Польщі, та й навіть за совєтів ця чудернацька гілка возила пасажирів через Підзамче до Винників. Але врешті-решт тотальна автомобілізація перемогла, і залізничне сполучення з Винниками припинилося. Виправданим виявився тільки кусок до дріжджзаводу, який врятував колію від загибелі. Туди кілька раз на тиждень повзе собі помалу дизель з якимось дріжджзаводівським вантажем. Після дріжджзаводу рейки припиняються, до Винників лісом-горбами іде лиш залізничний насип, який видає колишню залізничну гілку.

Особливістю колії є її мальовничість та кривулястість. Маршрут проходить малознаними віддаленими районами, де в лісах Кайзервальду Знесіння-Збоїща лучаться з Кривчицями. Починається гілка на залізничному переїзді на вулиці Польовій, через приблизно кілометр від станції Підзамче в напрямку Тернополя і Бродів.

так вона виглядає на карті

тут гілка бере свій початок. Нам направо

одразу ж перші містки над місцевими потічками

міст над вулицею Старознесенською

Знесіння закінчилося, почалася повна емуляція Карпат :) І це ще далеко не край міста.

перші кривчицькі будинки

карпати тривають

східці ведуть до чийогось помешкання

геть близько колії може бігти якась вулиця, але її майже не видно

перетинаємося зі стрімкою Кривчицькою Дорогою. Через деякий час ми знову її перетнемо, але з іншого боку і в протилежному напрямку.

попереду міст. Зараз цього не ще видно, але це реально величний міст, один з найбільших (точніше, найвищих) у Львові, висотою метрів тридцять.

один з не найвищих його прольотів

краєвид з мосту на Кривчиці

навколо цікава мішанина природи (потічок, грядки, дерева) й чудернацького індастріалу. Тарковський не відцурався б цього об'єкта для свого "Сталкера".

ще один вид на міст

навряд чи сучасні електрички витримали б такі вихиляси

до колії приєднується вулиця Богданівська - сама по собі дуже цікава. На околиці Львова широка брукована(!) магістраль - це цілковита дивовижа. Бруківка явно клалася, коли ці місця лежали далеко за межами міста. Совєцькі градостроїтєлі намагалися залити це діло асфальтом, як і будь-яку бруківку в місті, але це їм вдалося тільки наполовину:

тут можна спинитися і похавати

Богданівська врешті опиняється далеко зліва

знову вглиб Кривчиць, тепер в напрямі Личакова

краєвид на Лисиничі. Якби не дерева, ми побачили б шлях, яким нещодавно йшли

частина друга - буде!

на головну