Вул. Є. Коновальця

на головну

Ззаду Кульпарківська, зліва Антоновича, попереду центр - але тут тиша і спокій. Деренчить мій улюблений трамвай, часом проїде пара машин, людей на вулиці мало. Наче й не Львів. Будівничим вдалося спроектувати цей район так, що в ньому хочеться жити. Тому й став він елітним. Спершу селилися тут багаті поляки, потім доблесні бійці невидимого кагебешного фронту. Зараз вселяється третє покоління - крутелики, помалу обносячи старі польські вілли парканами, "реставруючи" їх і вставляючи зубопротезні пластикові вікна.

кінцева трамваю "двійки". за спиною засраний лісок, за ним залізниця і міст. попереду вулиця Коновальця, якою ми помандруєм в бік центру.

деякі вілли прикрашають жіночі імена; Ewusia - ніжно-зменшувальна форма польського ім"я Ewa

сюди совіти не встигли добратися з їхньою манією заливати усю бруківку асфальтом

на розі Коновальця і Мельника трамвай завертає, а нам трапляється цей чудовий - вже не будинок, а справжній палац. Зараз він належить Міністерству охорони здоров"я, тут якийсь лікувальний заклад. Таких замків по Львову безліч, вони в порядку речей.

один з фасадів палацу

брама палацу

"сонячний" будинок - сонечка біля вікон і під дахом, і здорове сонце на боковій стіні, яку тут не видно

на головну