Кривчиці

Сусідні Кривчичі належать до найстарших сіл під Львовом. Як було вже згадано, тут збирався купецький караван, що їхав на схід; дорога йшла через Лисиничі на Глиняни й далі. На кривчицьких полях стояв також табір Богдана Хмельницького 1648 р. і частина військ 1655 р. Досі ще частина кривчицьких піль має назву Табори. (Іван Крип"якевич, via)

Кривчиці розташовані на високих і стрімких горбах, що робить їх цікавими й мальовничими. Львів залишився по інший бік горбистої гряди, тому краєвиди тут виключно на Лисиничі й винниківську трасу, а також на Збоїща. 

Кривчиці є "верхні" й "нижні". Найвищі хати "сідлають" Розточчя (найвища точка - Чортова скеля, 401 м), а найнижчі опускаються в долину Полтви (270м), різниця в висоті - добра сотня метрів.

Кривчицька дорога - основна і єдина асфальтована вулиця :) Спустившись до кінця вниз, потрапляєте на Знесіння або Збоїща 


найвища точка Кривчицької дороги. Позаду - професорська колонія, направо - виїзд на Личаківську. Зелений горб - "Чортова скеля".


краєвид на "нижні" Кривчиці та Лисиничі

Гуляючи Кривчицями, ви неодмінно хоч раз задасте собі запитання: хто такий Б. Утіх? Про нього говорить табличка: "вулиця Б. Утіха". Гугль нічого не скаже вам про Бертольда, Бертрана чи Бернарда Утіха. Тому що "Утіха" - це українське слово, синонім до "радість", а Б - це усього лиш "бічна".


Вулиця Втіха - паралельна до магістральної Кривчицької дороги, але очевидно, вона ніколи не знала асфальту. Ви гадаєте також вибратися нею на Збоїща? Неправильно. В самому низу вулиця Утіха  не має перемичок на Кривчицьку дорогу, а робить поворот в зовсім інший бік, городами і вправо на Богданівську.



поповнюється реєстр дерев"яних будинків

Все враження від чистеньких провінційних Кривчиць руйнує звалище при виїзді на Богданівську...


на головну